Оцінка безпеки та захисту через жіночу фокус-групу в Північному Міннеаполісі
4 грудня 2024 року Nonviolent Peaceforce (NP) організувала жіночу фокус-групу в Hub for Nonviolence and Safety у Північному Міннеаполісі, безпечному громадському просторі, розташованому за адресою 2143 Lowry Ave N. Вісім жінок взяли участь у фокус-групі, щоб поділитися своїм досвідом, обговорити проблеми безпеки та передбачити рішення, що стосуються потреб жінок і дівчат.
Ця фокус-група була частиною поточної ініціативи NP щодо оцінки потреб жінок у безпеці, яку очолювала Наньєні Глорі, стажерка з Інституту досліджень міжнародного миру Крока, за підтримки громадських миротворців NP. Наньєні отримала семирічний досвід у сфері жінок, миру та безпеки завдяки своїй роботі соціального працівника та миротворця в Камеруні, Західна Африка.
Перш ніж зануритися в бесіди, Наньєні та її команда провели учасників через серію медитативних вправ і вправ на заземлення. Далі відбулося творче заняття, де учасники малювали, що для них означає та виглядає безпека. Їх унікальне бачення безпеки громади включало:
- Сім'я і дім: «Мир і безпека в сім’ї — це головне», — сказав один учасник, наголошуючи на важливості стабільних домогосподарств і зв’язку між поколіннями.
- Природа та чисті ресурси: Чиста вода, свіжа їжа та можливість вирощувати сади були повторюваними темами. Один учасник описав природу як «джерело зцілення та опори для наших сімей».
- Спільнота та приналежність: Парки, транспорт і місця для ігор і зборів були виділені як важливі. «Молитва і любов приносять мир», — поділилася одна група, поєднуючи духовні та стосункові елементи у своєму баченні безпеки.


Системні та особисті виклики
Під час дискусій жінки відверто говорили про системні та особисті виклики, з якими вони стикаються щодня, зокрема:
- Зловживання психоактивними речовинами та насильство: Такі райони, як 36th і Penn, були описані як «заражені фентанілом», причому багато учасників втрачали членів сім’ї через зловживання наркотиками та збройне насильство.
- Бездомність і вразливість: Один учасник розповів: «Щонеділі молода жінка приходить до церкви за одягом. Їй більше нікуди подітися».
- Історична травма: Учасники підкреслили, що спадок рабства та системного расизму продовжує впливати на їхні життя. «Ця країна не створена для людей, схожих на мене», — сказала одна жінка, підкреслюючи постійну потребу у відшкодуванні та зціленні.
- Розбиті сімейні структури: Багато жінок вказували на масове ув’язнення, економічну нерівність і політику соціального забезпечення, яка історично виключала чоловіків з домогосподарств як основні причини роз’єднання сім’ї. «Коли ви зцілюєте жінок, ви зцілюєте домогосподарство, але нам також потрібно зцілювати наших чоловіків», – сказав один учасник.
Учасники обміркували важливу роль, яку відіграють жінки у зміцненні безпеки та стійкості громади в Північному Міннеаполісі. Жінки описували себе як «кістяк» громади, забезпечуючи стабільність, незважаючи на значні виклики.
«Висловлюватись і більше не терпіти неповаги», сказав один учасник, наголошуючи на важливості встановлення меж і розвитку самоповаги. Багато хто наголошував на необхідності повернутися до навчання життєвим навичкам, таким як приготування їжі, прибирання та регулювання емоцій, особливо для молодих поколінь.


Надії на безпеку в громаді
Коли запитали про їхні надії на безпеку в громаді, виникло багато творчих і практичних ідей, зокрема:
- Покращення громадської безпеки: Часто згадувалися краще освітлення на зупинках, навчені цивільні захисники та чисті громадські місця. «Ходити наодинці в темряві не повинно щоразу здаватись ризиком» сказала одна жінка.
- Створення безпечних, лікувальних просторів: Учасники підкреслили потребу в місцях, де жінки можуть спілкуватися, ділитися своїм досвідом і розвивати стійкість.
- Залучення чоловіків як союзників: Багато учасників наголошували на важливості залучення чоловіків до заходів безпеки. «Чоловіки – моя безпека» – сказала одна жінка, закликаючи до взаємної поваги та співпраці для відновлення довіри в сім’ях і громадах.
- Боротьба зі зловживанням психоактивними речовинами та їх експлуатацією: Програми реабілітації, безпечні притулки та медична допомога з інформацією про травми були визначені як вирішальні для розриву циклу залежності та насильства.
Спираючись на наявні зусилля
Учасники наголосили на важливості співпрацювати з організаціями, які вже працюють у громаді, як-от Appetite for Change, який зосереджується на харчовій справедливості та розширенні можливостей. «Не будемо відтворювати колесо» сказав один учасник. «Нам потрібно підтримати те, що вже є, і зробити його сильнішим».
Пропозиції включали створення спільних календарів спільноти, підтримку існуючих цілительських кіл і проведення інформаційних заходів на автобусних зупинках і в притулках для зустрічі з жінками там, де вони є.
Рухаючись вперед Разом
«Це лише наша стартова точка», — сказав один із учасників, висловивши велике бажання продовжити ці розмови та зробити відчутні кроки до створення безпечнішого та стійкішого Північного Міннеаполіса.
У NP ми, як і раніше, прагнемо йти разом із громадою, зосереджувати голоси жінок і будувати партнерства та програми, які керуються громадою. Як поділився один з учасників, «Коли ми лікуємося разом, ми разом стаємо сильнішими».
* * *
Прочитайте повний звіт про оцінку потреб жінок і дівчат у захисті в Північному Міннеаполісі тут: